зав’янути —
ЗАВ’Я́НУТИ і рідко ЗАВ’Я́ТИ, в’я́ну, в’яне, док. 1. Зробитися, стати в’ялим; зів’янути, засохнути від нестачі вологи. Одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… І листя пожовкле вітри рознесли (Шевч.
Словник української мови в 11 томах