Значення в інших словниках
-
загин —
заги́н 1 іменник чоловічого роду скривлення заги́н 2 іменник чоловічого роду загибель
Орфографічний словник української мови
-
загин —
див. смерть
Словник синонімів Вусика
-
загин —
див. ЗАГИБЕЛЬ.
Словник синонімів Караванського
-
загин —
[загин] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Орфоепічний словник української мови
-
загин —
I -у, ч. Скривлення, відхилення, заворот. || Місце завороту, повороту вбік. II -у, ч. 1》 Кінець життя; загибель, смерть. || Знищення, руйнування чого-небудь. 2》 перен. Остаточний розклад, відмирання, знищення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
загин —
до сме́рті (до заги́ну). 1. До кінця життя. Чужий чоловік до часу, а свій до смерті (Укр.. присл..); Не плач, Катерино, не показуй людям сльози, Терпи до загину! (Т.
Фразеологічний словник української мови
-
загин —
ЗАГИ́БЕЛЬ (смерть, звичайно передчасна, — в бою, від нещасного випадку тощо), ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, ЗАГИ́Н, ЗГУ́БА розм., ПОГУ́БА заст., ЗАГУ́БА діал., ЗАГЛА́ДА діал., ЗГИН рідко. Загибель Івана Антоновича була для роти гіркою несподіванкою (О.
Словник синонімів української мови
-
загин —
ЗАГИ́Н¹, у, ч. Скривлення, відхилення, заворот. Сіянець, посаджений з загином кореня, погано приживається (Лісівництво.., 1956, 260); // Місце завороту, повороту вбік. Він [випускний трубопровід] повинен мати..
Словник української мови в 11 томах
-
загин —
Загин, -ну м. Погибель, гибель. до загину. До смерти.
Словник української мови Грінченка