заглядіти —
ЗАГЛЯ́ДІТИ і рідко ЗАГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що поба́чити. Виходила вона проти череди і вгляділа Василя, як він сидів на окопі; загляділа вона його карі очі, чорні брови (Н.-Лев., І, 1956, 73).
Словник української мови в 11 томах
заглядіти —
Загле́діти и загля́діти, -джу, -диш гл. Увидѣть, завидѣть. Як загледить да козаченька на морі. Мет. 101. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. МВ. ІІ. 45. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Чуб. V. 560. Вареників не дали.
Словник української мови Грінченка