задурювати —
заду́рювати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
задурювати —
див. обманювати
Словник синонімів Вусика
задурювати —
(затуманювати) забивати баки, плутати, збивати з пантелику, впроваджувати в блуд, перти тумана в очі, одуряти, пускати ману на кого, наводити полуду на <�напускати ману в> очі; док. ЗАДУРИТИ, затуманити.
Словник синонімів Караванського
задурювати —
-юю, -юєш, недок., задурити, -урю, -уриш, док., перех., розм. 1》 Дурити, морочити кого-небудь, заплутуючи. Задурювати голову. 2》 Те саме, що задурманювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задурювати —
заду́рювати відволікати увагу (ср, ст): Юрчик плакав і плакав за мамою, а я мусіла показувати йому всякі фіґлі, трохи задурила його, то вже потім бавився спокійно (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
задурювати —
ЗАДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДУРИ́ТИ, урю́, у́риш, док., перех., розм. 1. Дурити, морочити кого-небудь, заплутуючи. — Хто? Ти? — Лев заревів [на Мишу], — така погана? Мене, такого пана, Сюди задурювать прийшла?.. (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
задурювати —
Задурювати, -рюю, -єш сов. в. задури́ти, -рю́, -риш, гл. Забивать, забить голову, притупить умственныя способности. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла. Гліб. 59. Чоловік дурний, бо (жінка) задурила. Грин. II. 159.
Словник української мови Грінченка