закопати —
закопа́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
закопати —
див. закопувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закопати —
закопа́ти вул. 1. знищити, зруйнувати (м, ср, ст) 2. тюр. ув'язнити (за доносом)(ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
закопати —
закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го, живо́ю і т. ін.) у зе́млю кого. У важких муках згубити, довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь.
Фразеологічний словник української мови
закопати —
ЗАКО́ПУВАТИ кого, що в що, в чому і без додатка (зробивши заглиблення і поклавши в нього кого-, що-небудь, закидати зверху чимось сипким), ЗАРИВА́ТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ВКО́ПУВАТИ (УКО́ПУВАТИ), ВРИВА́ТИ (УРИВА́ТИ), ВГРІБА́ТИ (УГРІБА́ТИ), ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ кого...
Словник синонімів української мови
закопати —
ЗАКОПА́ТИ див. зако́пувати.
Словник української мови в 11 томах
закопати —
Закопати, -ся см. закопувати, -ся.
Словник української мови Грінченка