закуріти —
див. закурити II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закуріти —
аж (ті́льки) закури́ть (закури́ться), з дієсл., безос. Дуже швидко. Мати стращає, що я змерзну. І чого б я змерз? Та я як чкурну, аж закурить! (Панас Мирний); — Переночуйте ви тут, а завтра .. курнемо в село так, що аж закуриться (І.
Фразеологічний словник української мови
закуріти —
ЗАКУРІ́ТИ див. закури́ти².
Словник української мови в 11 томах
закуріти —
Закуріти, -рію, -єш гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Словник української мови Грінченка