залежати —
зале́жати 1 дієслово недоконаного виду бути в залежності; зумовлюватися зале́жати 2 дієслово доконаного виду завдати шкоди, довго лежачи діал.
Орфографічний словник української мови
залежати —
Зале́жати (на кому?, на чому?), безособ. Хотітися, бути бажаним, мати для когось значення, бути предметом зацікавлення. Фотографію, що маєте в себе, не употребляйте. Пішлю Вам другу [...].
Українська літературна мова на Буковині
залежати —
(від кого) бути в залежності, бути на чиєму мотузку <�поводі>.
Словник синонімів Караванського
залежати —
I -жу, -жиш, недок. 1》 Бути залежним від кого-, чого-небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, коритися комусь, чомусь. 2》 Зумовлюватися певними обставинами, причинами і т. ін., бути наслідком чого-небудь. II -жу, -жиш, док., перех., діал. Довго лежачи, завдати шкоди чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
залежати —
ЗАЛЕ́ЖАТИ¹, жу, жиш, недок. 1. Бути в залежності від кого-, чого-небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорятися комусь, чомусь.
Словник української мови в 11 томах
залежати —
Залежати, -жу, -жиш гл. Зависѣть. Залежатися. см. залежуватися. Залежиться, гл. безл. = залежати.
Словник української мови Грінченка