замести —
замести́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
замести —
див. замітати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замести —
Ту, -теш, док. Забрати. Їх менти замели.
Словник сучасного українського сленгу
замести —
(-мету, метеш) 1. що; крим. Забрати речі. БСРЖ, 205; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 357. 2. кого; крим. Арештувати, затримати когось. Колись мене нарешті заметуть і посадять, і в зоні я буду жити спогадами про проведені весело часи <...> (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 205; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 357.
Словник жарґонної лексики української мови
замести —
заміта́ти / замести́ сліди́ чиї, чого і без додатка. Знищувати, приховувати все, що може викривати які-небудь таємні або несхвальні дії, вчинки і т. ін. Практичний рахівник узяв собі добре правило: бути обережним і своєчасно замітати сліди (І.
Фразеологічний словник української мови
замести —
ЗАМІТА́ТИ (мітлою, віником збирати з якоїсь поверхні сміття), МЕСТИ́, ПІДМІТА́ТИ, ВИМІТА́ТИ, ОБМІТА́ТИ (навколо чого-небудь). — Док.: замести́, підмести́, ви́мести, обмести́. Він знов приймавсь за роботу, носив воду і дрова, замітав двір (М.
Словник синонімів української мови
замести —
ЗАМЕСТИ́ див. заміта́ти.
Словник української мови в 11 томах
замести —
Замести, -ся см. замітати, -ся.
Словник української мови Грінченка