замирати

Замира́ти, -ра́ю, -ра́єш; заме́рти, замру́, замре́ш, -мру́ть; заме́р, -ме́рла

Значення в інших словниках

1. замирати — замира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замирати — -аю, -аєш, недок., замерти, -мру, -мреш, док. Те саме, що завмирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замирати — Завмирати, завмерти, позавмирати, загасати, загаснути, позагасати, затихати, затихнути, позатихати, нидіти, занидіти, знидіти, уклякати, уклякнути, уклякти, повклякати, умлівати, умліти, поуклівати  Словник чужослів Павло Штепа
4. замирати — се́рце мре (завмира́є, замирає́) / завме́рло (заме́рло) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь дуже хвилюється, відчуває раптовий переляк, страх, тривогу і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
5. замирати — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше.  Словник синонімів української мови
6. замирати — ЗАМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМЕ́РТИ, мре́ мре́ш, док. Та саме, що завмира́ти. Стоїть [парубок].. Та дивиться, і замирає На титарівну (Шевч.  Словник української мови в 11 томах