занести —
зане́сти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
занести —
[занеисти] -су, -сеш, -сеимо, -сеите; мин. -н'іс, -неисла; нак. -си, -с'іт'
Орфоепічний словник української мови
занести —
див. заносити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
занести —
куди́ і во́рон кісто́к (ко́сті) не зано́сить. Дуже далеко, в найвіддаленіше місце. Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі, не схожі ні на що на світі, звірині заповідники, ті місця, куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (О.
Фразеологічний словник української мови