Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заохотити

Заохо́тити, -хо́чу, -хо́тиш; заохо́ть, заохо́тьмо, заохо́тьте

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. заохотити — заохо́тити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заохотити — Заохо́тити. Зацікавити. Треба б заохотити при тім читальників, щоб заложити свою власну шкілку овочеву, відки читальники могли б діставати задаремно щепи (Б., 1895, 19, 2) // порівн. пол. zachęcić, zachęcać (kogoś) — викликати (у когось) бажання, зацікавлення зробити щось.  Українська літературна мова на Буковині
  3. заохотити — див. заохочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заохотити — ЗАОХО́ЧУВАТИ (спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами — переконанням, похвалою, нагородою і т. ін.), ПРИОХО́ЧУВАТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ, ОХО́ТИТИ рідко; ПІДОХО́ЧУВАТИ (трохи, злегка); СТИМУЛЮВА́ТИ (спонукати до прискорення, поліпшення і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. заохотити — Заохотити см. заохочувати.  Словник української мови Грінченка