Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

запалити

Запали́ти, -палю́, -па́лиш, -па́лять

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. запалити — запали́ти 1 дієслово доконаного виду підпалити; надихнути; викликати сяйво; пошкодити зерно; викликати запалення запали́ти 2 дієслово доконаного виду застудити — про коня вет.  Орфографічний словник української мови
  2. запалити — [запалитие] -л'у, -алиеш; нак. -ли, -л'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. запалити — I див. запалювати. II -палю, -палиш, док., перех., вет. Напоївши гарячого від утоми коня, застудити, викликати в нього запал (див. запал III).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запалити — запа́лювати / запали́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка. Збуджувати в когось сильні почуття або захоплювати кого-небудь. Помолившись, і я б заснув... Так думи прокляті Рвуться душу запалити, серце розірвати (Т.  Фразеологічний словник української мови
  5. запалити — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
  6. запалити — ЗАПАЛИ́ТИ¹ див. запа́лювати. ЗАПАЛИ́ТИ², палю́, па́лиш, док., перех., вет. Напоївши гарячого від утоми коня, застудити, викликати в нього запал ( див. запа́л³).  Словник української мови в 11 томах
  7. запалити — Запалити, -ся см. запалювати, -ся.  Словник української мови Грінченка