Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

запаніти

Запані́ти, -ні́ю, -ні́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. запаніти — запані́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. запаніти — див. лінитися; чванитися  Словник синонімів Вусика
  3. запаніти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Стати паном, розбагатіти. || Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери. 2》 Стати гордим; загордитися, зазнатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запаніти — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  5. запаніти — ЗАПАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Стати паном, розбагатіти. — А се що за вигадки? Ще я не діждалася, щоб ти, запанівши, гордував матір’ю-мужичкою?! (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  6. запаніти — Запані́ти, -ні́ю, -єш гл. Забарствовать. Недавно я запаніла. Чуб. V. 1095. Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами. Св. Л. 62. Що ти запанів, що і на роботу не йдеш? Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка