Значення в інших словниках
-
запинати —
запина́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
запинати —
(вікно) завішувати; (завісу) зашморгувати; (хустку) зав'язувати, запинатися чим; (димом) ОГОРТАТИ; (поли) загортати; (на ґудзики) застібати.
Словник синонімів Караванського
-
запинати —
див. обгортати
Словник синонімів Вусика
-
запинати —
-аю, -аєш, недок., запнути і розм. зап'ясти, -пну, -пнеш, док., перех. 1》 Закривати, завішуючи або покриваючи що-небудь чимсь. || Накривати, зав'язувати голову (перев. хусткою). 2》 Огортати, покривати собою. 3》 Загортати поли одягу. || Застібати (на ґудзики і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
запинати —
запина́ти защіпати, застібати (ст): Натягала свою щоденну обтислу мальованку, запинаючи дрібні дерев'яні ґудзички на малих, якби дівочих, грудях (Марська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
запинати —
ЗАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПНУ́ТИ і розм. ЗАП’Я́СТИ, пну́, пне́ш, док., перех. 1. Закривати, завішуючи або покриваючи що-небудь чимсь. Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною.. Люди аж перелякалися.
Словник української мови в 11 томах
-
запинати —
Запина́ти, -на́ю, -єш сов. в. запнути и зап'я́сти́, -пну, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Лебед. у. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте. АД. І. 178.
Словник української мови Грінченка