запопадливий —
див. жадний; підлабузник
Словник синонімів Вусика
запопадливий —
-а, -е. 1》 Який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий. || Який виражає старанність, наполегливість. 2》 Охочий, жадібний до чого-небудь. 3》 Який попереджає чиїсь бажання, наміри; запобігливий. || Який догоджає, лестить кому-небудь із корисливою метою; догідливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запопадливий —
запопа́дливий прикметник
Орфографічний словник української мови
запопадливий —
ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал.
Словник синонімів української мови
запопадливий —
ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий. Вона була така працьовита, мов бджола, запопадлива (Коб., II, 1956, 112); Сергій Сніжко, русявий косар середнього віку, ..
Словник української мови в 11 томах
запопадливий —
Запопадливий и запопадний, -а, -е Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Словник української мови Грінченка