запізнення —
[зап’ізнеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
запізнення —
-я, с. Дія та її результат за знач. запізнитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запізнення —
запі́знення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
запізнення —
ЗАПІ́ЗНЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. запізни́тися. Дома я міг на перший раз легко пояснити запізнення (Мик., Кадильниця, 1959, 15); На Ровень поїзд прибув у другій половині дня з великим запізненням (Чорн.. Визвол.
Словник української мови в 11 томах