заректися —
[зареиктис'а] -реичус'а, -реичес':а, -реичец':а, -реичеимос'а, -реичеитес'а, -реичуц':а; мин. -р'ікс'а, -реиклас'а; нак. -реичис'а, -реич'іц':а
Орфоепічний словник української мови
заректися —
див. зарікатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заректися —
заректи́ся дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заректися —
ЗАРЕКТИ́СЯ (дати собі слово, обіцянку не робити чогось), ЗАКА́ЯТИСЯ, ЗАКЛЯ́СТИ́СЯ розм., СПОКА́ЯТИСЯ заст. — Док.: заріка́тися, зака́юватися. Кілько сот разів він зарікався забути її, не думати про неї, вирвати її з серця (І.
Словник синонімів української мови
заректися —
ЗАРЕКТИ́СЯ див. заріка́тися.
Словник української мови в 11 томах
заректися —
Зарікатися, -каюся, -єшся сов. в. заректися, -чуся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Макс. (1849). 85. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Ном. № 2620. Зарічуся та й не піду до чужої жінки. Чуб. V. 673.
Словник української мови Грінченка