засвоєння —
[засвойеин':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
засвоєння —
-я, с. Дія за знач. засвоїти і засвоїтися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
засвоєння —
засво́єння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
засвоєння —
див. асиміляція
Універсальний словник-енциклопедія
засвоєння —
ЗАСВО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. засво́їти і засво́їтися. Середня освіта повинна забезпечувати грунтовно знання основ наук, засвоєння принципів комуністичного світогляду (Програма КПРС, 1961, 106); Цукрові буряки добре засвоюються і сприяють кращому засвоєнню грубих кормів (Колг. Укр., 4, 1961, 29).
Словник української мови в 11 томах
засвоєння —
рос. усвоение зміни, що відбуваються у свідомості, поведінці, обізнаності людини з нагромадженням інформації, знань, досвіду.
Eкономічна енциклопедія