Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заспокоїти

Заспоко́їти, -ко́ю, -ко́їш, -ко́їть; заспоко́[і́]й, -ко́[і́]йте

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. заспокоїти — (посприяти чиємусь спокою) потішити, утихомирити, (словом) підбадьорити, розрадити.  Словник синонімів Полюги
  2. заспокоїти — заспоко́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. заспокоїти — Заспоко́їти, заспоко́ювати. Задовольнити (потреби, бажання тощо). Нові потреби виринають з кождим днем, і коли они не заспокоюють ся, то витворюють невдоволенє, спонукують до опозициї супротив тих, що мають ті потреби заспокоїти (Б.  Українська літературна мова на Буковині
  4. заспокоїти — див. заспокоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заспокоїти — ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИ), УВО́ЛЮВАТИ (ВВО́ЛЮВАТИ), УВОЛЯ́ТИ (ВВОЛЯ́ТИ), УДОВОЛЯ́ТИ (ВДОВОЛЯ́ТИ) заст., УКОНТЕНТО́ВУВАТИ (ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ) заст.  Словник синонімів української мови
  6. заспокоїти — ЗАСПОКО́ЇТИ див. заспоко́ювати.  Словник української мови в 11 томах
  7. заспокоїти — Заспокоїти, -ся см. заспокоювати, -ся.  Словник української мови Грінченка