Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

застрибати

Застриба́ти, -ба́ю, -ба́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. застрибати — застриба́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. застрибати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех.Почати стрибати, робити стрибки. || Поїхати, підскакуючи на вибоїнах, нерівних місцях і т. ін. || Почати швидко рухатися, піднімаючись і опускаючись. || Замиготіти. 2》 неперех., куди, рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застрибати — думки́ стриба́ють / застриба́ли у голові́ в кого, чиїй і без додатка. Хто-небудь втрачає спокій, впевненість у чомусь, перебуває в стані нервового напруження, збудження і т. ін. Орест тільки зовні здавався спокійним.  Фразеологічний словник української мови
  4. застрибати — ЗАСТРИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. неперех. Почати стрибати, робити стрибки. Невеличкий ремінний гаманець опинився в його у руках. Трохи не застрибало хлоп’я з радощів (Мирний, І, 1954, 279); — Татові чоботи! Татові чоботи!...  Словник української мови в 11 томах
  5. застрибати — Застриба́ти, -ба́ю, -єш гл. Запрыгать.  Словник української мови Грінченка