Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

засувати

Засува́ти, -сува́ю, -ва́єш; засу́нути, -су́ну, -су́неш; засу́нутий

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. засувати — засува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. засувати — див. засовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засувати — засува́ти 1. засувати, сунути ◊ ба́єр засува́ти → баєр 2. вул. швидко йти або їхати (ст)||запихати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. засувати — ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. засувати — ЗАСУВА́ТИ див. засо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. засувати — Засува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. засунути, -ну, -неш, гл. Насовывать, засунуть, задвигать, задвинуть. Ой вигострю товариша, засуну в халяву. Шевч. 534.  Словник української мови Грінченка