засік —
за́сі́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
засік —
ЗАСІК – ЗАСІКА Засік, -а. Відгороджене місце в коморі або великий ящик з лядою для засипання зерна, борошна тощо. Засіка. Штучна перешкода із зрубаних дерев для захисту від нападу ворога. Ті, що кидалися в обхід узвозу, натрапляли в лісі на засіки, із-за яких теж стріляли козаки (П.Панч).
Літературне слововживання
засік —
-а, ч. Відгороджене місце в коморі, зерносховищі і т. ін. для зсипання зерна або великий і високий, найчастіше нерухомий ящик із лядою для зсипання зерна, борошна. || Взагалі відгороджене місце для зберігання чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
засік —
ЗА́СІ́К (відгороджене місце для зберігання зерна, борошна і под.), ЗАСІ́КА діал., СУСІ́К діал., ПЕРЕ́РУБ діал. Зерно ізсипали в засік, Як золото пшениця (M.
Словник синонімів української мови
засік —
ЗА́СІ́К, а, ч. Відгороджене місце в коморі, зерносховищі і т. ін. для зсипання зерна або великий і високий, звичайно нерухомий ящик з лядою для зсипання зерна, борошна. Тріщать од збіжжя в Опанаса Засіки, клуні і токи (Г.-Арт., Байки..
Словник української мови в 11 томах
засік —
Відгороджена частина комори, куди засипається зерно.
Архітектура і монументальне мистецтво