Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

захожий

Захо́жий, -жа, -же; -хо́жі, -жих

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. захожий — захо́жий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. захожий — Нетутешній, немісцевий, ЗАЙШЛИЙ; ЯК ІМ. р. заходень, заходець.  Словник синонімів Караванського
  3. захожий — див. чужий  Словник синонімів Вусика
  4. захожий — -а, -е, розм. Який прийшов, приїхав і т. ін. звідки-небудь. || у знач. ім. захожий, -жого, ч.; захожа, -жої, ж. Немісцева людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. захожий — Зайда, приходько, заблуда, приблуда, приплентач, зайшлий, звідній, див. бродяга  Словник чужослів Павло Штепа
  6. захожий — НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  7. захожий — ЗАХО́ЖИЙ, а, е, розм. Який прийшов, приїхав і т. ін. звідки-небудь. — Чи ти, Василино, стеблівська, чи захожа? — спитав Мина (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  8. захожий — Захожый, -а, -е прил. Захожій. Чужи воны булы, заложи въ тій краини. К. Псал. 239.  Словник української мови Грінченка