Значення в інших словниках
-
звитяжний —
звитя́жний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
звитяжний —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
-
звитяжний —
-а, -е. 1》 уроч. Стос. до звитяги. || Який домагається звитяги, завжди перемагає. || Який виражає звитягу, прагнення до неї. || Геройський, доблесний. 2》 рідко. Пронизливий, різкий (про звуки).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звитяжний —
ГЕРОЇ́ЧНИЙ (властивий героєві), ГЕРО́ЙСЬКИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ уроч., ДО́БЛЕСНИЙ уроч., ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ уроч. Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої річки (О. Гончар); (Семен:) Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (З.
Словник синонімів української мови
-
звитяжний —
ЗВИТЯ́ЖНИЙ, а, е. 1. уроч. Стос. до звитяги. Оця рука [більшовика] із бойовим натхненням Несла звитяжний прапор в боротьбі (Бичко, Вогнище, 1959, 25); Звитяжна слава; // Який закінчується звитягою (у 1 знач.).
Словник української мови в 11 томах
-
звитяжний —
Звитяжний, -а, -е Побѣдный.
Словник української мови Грінченка