звоювати —
звоюва́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
звоювати —
див. звойовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звоювати —
ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИ підсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИ підсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
звоювати —
ЗВОЮВА́ТИ див. звойо́вувати.
Словник української мови в 11 томах
звоювати —
Звоювати, звоюю, -єш гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Мл. л. сб. 188. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446.
Словник української мови Грінченка