звільнити —
(крок): іти повільніше [V]
Словник з творів Івана Франка
звільнити —
звільни́ти 1 дієслово доконаного виду дати волю; очистити від чогось небажаного; зробити вільним, незайнятим звільни́ти 2 дієслово доконаного виду уповільнити діал.
Орфографічний словник української мови
звільнити —
I див. звільняти I. II див. звільняти II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звільнити —
ЗВІЛЬНИ́ТИ¹ див. звільня́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
звільнити —
звільни́ти сповільнити швидкість (ст): Там на скруті трохи звільни, а потім – ґазу (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
звільнити —
ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
звільнити —
ЗВІЛЬНИ́ТИ¹ див. звільня́ти¹. ЗВІЛЬНИ́ТИ² див. звільня́ти³.
Словник української мови в 11 томах