Земля —
Земля́ іменник жіночого роду планета
Орфографічний словник української мови
земля —
поет. мати сира земля; (для моряка) суходіл, материк; УР. твердь <�земна>, персть; (у господарстві) ґрунт; (рідна) країна, край, держава; П. білий світ; (з великої букви) <�наша> плянета.
Словник синонімів Караванського
земля —
[зеимл’а] -л'і, зн. земл'у, ор. -лейу, кл. землеи, мн. земл'і, -мел', д. земл'ам
Орфоепічний словник української мови
земля —
-і, ж. 1》 тільки одн. Третя від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. || Місце життя і діяльності людей. 2》 тільки одн. Верхній шар земної кори. || розм. Земляна поверхня, площина, по якій ходять.
Великий тлумачний словник сучасної мови
земля —
земля: ◊ глода́ти сиру́ зе́млю → глодати ◊ <�тебе́, його́...> й свята́ земля́ не напра́вить = <�тебе́, його...> й свята́ земли́ця не напра́вить
Лексикон львівський: поважно і на жарт
земля —
Безпечніше бідакові на землі, як багачеві на морі. Море може збуритися і затопити корабель. Більше сяжня землі не дістанеш. На гріб більше місця не треба. Сяжень міра від стопи до витягненої вгору руки. За рідною землею і в небі скучно.
Приповідки або українсько-народня філософія
ЗЕМЛЯ —
• "ЗЕМЛЯ" - літ. альманах. Видавався 1908 — 16 "Московським книговидавництвом письменників" за участю Л. Андрєєва, В. Винниченка, О. Купріна, Ф. Сологуба та ін. Вийшло 19 книг.
Українська літературна енциклопедія
Земля —
Третя за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи, єдина, на якій існує життя; рухається по орбіті навколо Сонця і одночасно обертається навколо власної осі, нахиленої до екліптики під кутом 23º26’...
Універсальний словник-енциклопедія
земля —
(аж) рва́ти (нога́ми (копи́тами)) зе́млю. 1. Дуже швидко йти, бігти. Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець); — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм.
Фразеологічний словник української мови
Земля —
II. СВІТ (земна куля з усім, що на ній є), ЗЕМЛЯ́, ПЛАНЕ́ТА. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо сама колись маю відбути подорож довкола світа (Леся Українка); Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю ні кінця! (В.
Словник синонімів української мови
земля —
ЗЕМЛЯ́, і́, ж. 1. тільки одн. Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. І сонечко серед неба Опинилось-стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
земля —
рос. земля 1. Ресурс, що використовується для виробництва с.-г. продукції, будівництва будинків, міст, залізничних та автомобільних шляхів, один із основних компонентів виробництва (інші компоненти: праця, капітал, природні ресурси).
Eкономічна енциклопедія