Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зжинати

Зжина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. зжинати — зжина́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. зжинати — -аю, -аєш, недок., зжати, зіжну, зіжнеш і рідко зожну, зожнеш, док., перех. Зрізувати біля самого кореня стебла хлібних та інших рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зжинати — I. ЖА́ТИ (зрізати стебла злаків, трави), ЗЖИНА́ТИ, ПОЖИНА́ТИ, ЗАЖИНА́ТИ розм., ЖНИВУВА́ТИ (збирати хлібні рослини). — Док.: зжа́ти, ужа́ти (вжа́ти), пожа́ти. Я уранці виходжала, Золотеє жито жала (М. Рильський); Приблизно до 70-80-х років ХІХ ст.  Словник синонімів української мови
  4. зжинати — ЗЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЖА́ТИ, зіжну́, зіжне́ш і рідко зожну́, зожне́ш, док., перех. Зрізувати біля самого кореня стебла хлібних та інших рослин. Люд на полі відбував свої господарські обов’язки.  Словник української мови в 11 томах
  5. зжинати — Зжина́ти, -на́ю, -єш сов. в. зжати, зіжну, -неш, гл. Сжинать, сжать. Зжав менший брат свою пшеницю. Стор. І. 22. Наш Господар рано встав, зо всіх полів жито зжав. Грин. III. 671.  Словник української мови Грінченка