Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

злітати

Зліта́ти, зліта́ю, зліта́єш; злеті́ти, злечу́, злети́ш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. злітати — зліта́ти 1 дієслово недоконаного виду підніматися; опускатися зліта́ти 2 дієслово доконаного виду побувати в багатьох місцях; швидко піти і повернутися  Орфографічний словник української мови
  2. злітати — див. підніматися; пурхати  Словник синонімів Вусика
  3. злітати — I -аю, -аєш, недок., злетіти, злечу, злетиш, док. 1》 Летячи, підніматися в повітря. || Піднімаючись угору, покидати яке-небудь місце. || Летячи, досягати якого-небудь місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злітати — ЗЛІТА́ТИ (летячи, підніматися в повітря), ЗЛИНА́ТИ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗРИНА́ТИ, ШУГА́ТИ (стрімко); ЗРИВА́ТИСЯ, ПОРИВА́ТИСЯ (раптово і швидко); СПУ́РХУВАТИ (перев. про птахів, метеликів і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. злітати — ЗЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗЛЕТІ́ТИ, злечу́, злети́ш, док. 1. Летячи, підніматися в повітря. Знову чарівний корабель, легкий і прекрасний, злітає вгору (Ів., Вел.  Словник української мови в 11 томах