змучити —
зму́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
змучити —
(завдати моральних страждань) витягти душу з кого; вимотати [всі] кишки (жили, нерви) кому. Я знаю, що то єсть попасти в Петербург на 10 днів – самі «конки» душу витягнуть!.. (Леся Українка, 5, 1956...
Словник фразеологічних синонімів
змучити —
див. змучувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
змучити —
ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...
Словник синонімів української мови
змучити —
ЗМУ́ЧИТИ див. зму́чувати.
Словник української мови в 11 томах
змучити —
Змучити, -чу, -чиш гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.
Словник української мови Грінченка