зціляти

Зціля́ти, -ля́ю, -ля́єш, -ля́є

Значення в інших словниках

1. зціляти — зціля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зціляти — Цілити, ГОЇТИ, ЛІКУВАТИ, відживляти, (враз) знімати рукою.  Словник синонімів Караванського
3. зціляти — -яю, -яєш, зцілювати, -юю, -юєш, недок., зцілити, зцілю, зцілиш. док., перех. Позбавляти хвороби, недуги, робити здоровим кого-небудь; виліковувати. || Загоювати (рани і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зціляти — Гоїти, вигоювати, вигоїти, повигоювати, загоювати, загоїти, позагоювати, згоювати, згоїти, позгоювати, погоювати, погоїти, пригоювати, пригоїти, попригоювати, лікувати, виліковувати, вилікувати, повиліковувати, зліковувати, злікувати, позліковувати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. зціляти — ЗЦІЛЯ́ТИ див. зці́лювати.  Словник української мови у 20 томах
6. зціляти — ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док.  Словник синонімів української мови
7. зціляти — ЗЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗЦІЛИ́ТИ, зцілю́, зці́лиш, док., перех. Позбавляти хвороби, недуги, робити здоровим кого-небудь; виліковувати. Відходжували, зціляли Катрусю радянські лікарі в Дубно (Мельн., Коли кров..  Словник української мови в 11 томах
8. зціляти — Зціля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Черк. у. Н. Вол. у. Ти розбила, а я зцілю. 2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги. Єв. Мр. III. 15.  Словник української мови Грінченка