з’явище —
З’явище. Явище. Спитаймо тепер ліпше о причини сего з'явища і як би сему зарадити (Б., 1895, 6, 2) // порівн. з’явиско.
Українська літературна мова на Буковині
з’явище —
З’Я́ВИЩЕ, а, с. 1. розм. Поява, з’явлення кого-, чого-небудь. Притаїлось все, пополохалось Перед з’явищем тучі грізної: Вітерець ущух,— ані подиху, Змовк веселий гай — ані шелесту (Стар., Вибр., 1959, 60). 2. заст. Те саме, що я́вище.
Словник української мови в 11 томах