з’ясовувати —
з’ясовувати – виясняти З’ясовувати. Крім іншого, виступає в значеннях “досліджуючи, робити зрозумілим щось; визначати, встановлювати що-небудь на підставі певних відомостей, ознак і т. ін.” “За що ж ця ласка короля?...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
з’ясовувати —
З’ЯСОВУВАТИ – ВИЯСНЯТИ З’ясовувати, -ую, -уєш, з’ясувати, -ую, -уєш. Крім іншого, вживаються в значеннях "досліджуючи, робити ясним, зрозумілим щось; визначати, встановлювати щось; дізнаватися про щось". Брат взявся одразу з’ясовувати справу (Л.
Літературне слововживання
з’ясовувати —
З’ЯСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., З’ЯСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Досліджуючи, робити ясним, зрозумілим що-небудь. У дослідженні І. І. Срезневського міститься ряд відомостей з української мови, яка порівнюється з російською і білоруською мовами. І. І.
Словник української мови в 11 томах