з’їдати —
З’ЇДА́ТИ і рідко ІЗ’ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., З’Ї́СТИ, з’їм, з’їси́ і рідко ІЗ’Ї́СТИ, їм, їси́; наказ. сп. з’їж і рідко із’ї́ж; док., перех. і без додатка. 1. Споживати яку-небудь їжу, не залишаючи нічого.
Словник української мови в 11 томах