кам’яниця

Камени́ця і кам’яни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць

кам’яни́ця і камени́ця, -ці, -цею

Значення в інших словниках

1. кам’яниця — КАМ’ЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Кам’яна будівля; мурований будинок. Привели їх [рекрутів] до кам’яниці довгої-довгої, облупаної, чорної (Мирний, II, 1954, 120); Маруся в місто прибула, Де народилась і зросла В триповерховій кам’яниці (Рильський, Весн.  Словник української мови в 11 томах