Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кам’яніти

Камені́ти і кам’яні́ти, -ні́ю, -ні́єш

кам’яні́ти і камені́ти, -ні́ю, -ні́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. кам’яніти — КАМ’ЯНІ́ТИ, рідко КАМЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати твердим, як камінь (у 1, 2 знач.). 2. перен. Ставати нерухомим, застиглим. Хуса каменіє з жаху (Л. Укр., III, 1952, 179); Під гарну музику та спів Я в чарівній задумі кам’янів (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах