Значення в інших словниках
-
канонічний —
(перешкода) передбачена в церковному праві [VI] — канонічна перешкода: передбачена в церковному праві [VII]
Словник з творів Івана Франка
-
канонічний —
каноні́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
канонічний —
[каноун’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
канонічний —
-а, -е. 1》 церк. Стос. до канону або який є каноном (у 1 знач.). Канонічне право — сукупність норм, що містяться в правилах, встановлених церквою. 2》 церк. Узаконений церквою як Святе Письмо; який входить до складу канону (у 3 знач.). Канонічні книги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
канонічний —
Церковноправний
Словник чужослів Павло Штепа
-
канонічний —
КАНОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. церк. Стос. до канону або який є каноном (у 1 знач.). Пани узаконили канонічне право, яке дозволяє вбивати ворогів церкви (Іст. укр. літ., II, 1956, 585). 2. церк.
Словник української мови в 11 томах