Значення в інших словниках
-
кебетний —
кебе́тний прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
кебетний —
див. розумний; умілий
Словник синонімів Вусика
-
кебетний —
-а, -е, розм. Те саме, що кебетливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кебетний —
КЕБЕ́ТНИЙ, а, е, розм. Те саме, що кебе́тливий. Кебетний чоловік (Сл. Б. Грінченка); Хлопець був дотепний, кебетний (А. Кримський); – Є славна молодь... Перший – Куліш Панько. Кебетний та заповзятий!...
Словник української мови у 20 томах
-
кебетний —
ЗДІ́БНИЙ (який має природні здібності до чогось), ЗДА́ТНИЙ рідше, УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ), ВДА́ЛИЙ, КЕБЕ́ТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., СТЕ́ПНИЙ розм., ЗДА́НИЙ діал., ХИСТКИ́Й діал.
Словник синонімів української мови
-
кебетний —
КЕБЕ́ТНИЙ, а, е, розм. Те саме, що кебе́тливий. Кебетний чоловік (Сл. Гр.); Хлопець був дотепний, кебетний (Крим., Вибр., 1965, 413).
Словник української мови в 11 томах
-
кебетний —
Кебе́тний, -а, -е = кебетливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.
Словник української мови Грінченка