Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кметити

Кмети́ти, кмечу́, кме́тиш і кмі́тити, кмі́чу, кмі́тиш; кміть, кмі́тьте

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. кметити — кмети́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. кметити — див. думати  Словник синонімів Вусика
  3. кметити — див. кмітити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кметити — КМЕТИ́ТИ див. кміти́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. кметити — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. кметити — КМЕТИ́ТИ див. кміти́ти.  Словник української мови в 11 томах
  7. кметити — Кмети́ти, кмечу, -ти́ш гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка