кмітити —
див. думати; стежити
Словник синонімів Вусика
кмітити —
кмічу, кмітиш, рідко кметити, кмечу, кметиш і кмітувати, рідко кметувати, -ую, -уєш, недок. 1》 Те саме, що міркувати; розмірковувати. || Розуміти, тямити. 2》 за ким – чим, діал. Спостерігати, стежити. 3》 діал. Зауважувати, помічати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кмітити —
КМІТИ́ТИ, кмічу́, кміти́ш, рідко КМЕТИ́ТИ, кмечу́, кмети́ш, КМІТУВА́ТИ, рідко КМЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Те саме, що міркува́ти 1; розмірковувати. Все на один лад кметуючи, дійшли вони до Волоської (А.
Словник української мови у 20 томах
кмітити —
ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.
Словник синонімів української мови
кмітити —
КМІТИ́ТИ, кмічу́, кміти́ш, рідко КМЕТИ́ТИ, кмечу́, кмети́ш і КМІТУВА́ТИ, рідко КМЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Те саме, що міркува́ти; розмірковувати. Сіла вона та й кмітить; вона сподівалась, чи не над’їде хто та підвезе її до другого села (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
кмітити —
Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.
Словник української мови Грінченка