Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

козій

Ко́зій, -зя, -зє; звич. ко́зячий

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. козій — КОЗІ́Й, я́, ч., розм., рідко. Віл, у якого кінці рогів закручені назовні. Воли йдуть, сонечко сяє .. є козії – ті, в яких роги розлогі, гостряками вбоки, космини – один ріг в один бік, другий – в інший, орли – роги вгору, турки мають роги розложисті ..  Словник української мови у 20 томах
  2. козій — Козій, -зія м. Названіе вола съ расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ закручены наружу. КС. 1898. VII. 45.  Словник української мови Грінченка