колія —
Ко́лія: — в окр. значенні: залізниця [52] — рейки; залізниця, черга [III]
Словник з творів Івана Франка
колія —
ко́лія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
колія —
(залізниці) лінія, полотно; (на дорозі) слід <�від коліс>; (узвичаєна, життєва) ІД. рутина; Д. черга.
Словник синонімів Караванського
колія —
[кол'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
колія —
-ї, ж. 1》 Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі. 2》 Лінія з двох паралельно прокладених рейок, признач. для руху поїздів, трамваїв і т. ін. 3》 перен. Узвичаєний, природний плин життя, звичайний перебіг справ. Вибивати з [своєї, звичайної і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колія —
КО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі. Драбинястий віз .. раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (М.
Словник української мови у 20 томах
колія —
вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого і без додатка. 1. Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. — Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов); Позбавити людину її професії..
Фразеологічний словник української мови
колія —
КО́ЛІЯ, ї, ж. 1. Наїжджене заглиблення від колісна дорозі. Драбинястий віз., раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах