конфіскувати —
конфіскува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
конфіскувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати конфіскацію чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конфіскувати —
КОНФІСКУВА́ТИ див. конфіско́вувати.
Словник української мови у 20 томах
конфіскувати —
КОНФІСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати конфіскацію чогось. Українські часописи ще не виходять, бо їх би зараз конфіскували (Коцюб., III, 1956, 283); [Ізоген:] Як ти схибнешся, ..
Словник української мови в 11 томах