Значення в інших словниках
-
коц —
Коц: — вовняна ковдра [14;25] — вовняне покривало, ковдра [V,VI] — вовняне укривало, груба ковдра [II,XII] — вовняне укривало, ковдра [I] — вовняне укривало [VII] — груба вовняна ковдра [21] — грубе вовняне однотонне вкривало [1] — килим...
Словник з творів Івана Франка
-
коц —
коц іменник чоловічого роду ковдра розм.
Орфографічний словник української мови
-
коц —
Коц. Плед, ковдра, покривало. Артикули для подорожи: нецесарія, ташки, жіночи куфри до пакованя подорожи і валізи, специяльні куфри Madler-а з Липска, пуделка на капелюхи, плєди, коци (Kamelhaar), анґлійскі пледи для пань і панів і т. д. (Б., 1907, рекл.) // пол. koc — плед, ковдра.
Українська літературна мова на Буковині
-
коц —
КОЦЬ 1. килим, ліжник; 2. рядно, укривало; Р. покривало.
Словник синонімів Караванського
-
коц —
-а, рідше коць, -я, ч., розм. 1》 Грубе вовняне однотонне вкривало з начісками. || рідко. Покривало на ліжко з якої-небудь тканини. 2》 Ворсовий пристрижений однобічний килим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
коц —
КОЦ, а, ор. в. ом, КОЦЬ, я, ор. в. ем. 1. Ковдра з грубої вовни з начосом, перев. однотонна. Довго я качалась в постелі, загорнувшись коцем з головою, щоб зогрітися (Панас Мирний); Ярема і Кемпер їхали в одних санях.
Словник української мови у 20 томах
-
коц —
ко́ц вовняне покривало; ковдра (м, ср, ст): Пішов собі тихо в барак і, щоб щось робити, виніс вивітрити коц (Селепко) ◊ ко́ца да́ти вул. сильно побити, накинувши перед тим на голову жертві покривало (ст)|| = вигаратати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
Коц —
(Koc) Адам, 1891-1969, пол. політик, полковник; під час I cвітової війни у Пол. леґіонах; з 1928 діяч Безпартійного блоку співпраці з урядом; засновник і гол. редактор Ґазети Пол.
Універсальний словник-енциклопедія
-
коц —
КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини).
Словник синонімів української мови
-
коц —
КОЦ, а, рідше КОЦЬ, я, ч., розм. 1. Грубе вовняне однотонне вкривало з начісками. Довго я качалась в постелі, загорнувшись коцем з головою, щоб зогрітися (Мирний, IV, 1955, 348); — Осьде маєш коц і простирало,— крикнув [наглядач]...
Словник української мови в 11 томах