Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

культурний

Культу́рний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. культурний — (з високим рівнем розвитку) розвинений, цивілізований, (про людину) вихований, інтелігентний.  Словник синонімів Полюги
  2. культурний — культу́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. культурний — (хто) цивілізований, освічений, вихований; (світ) розвинений, високорозвинений; (вплив) цивілізаційний; (овес) не дикий, культивований.  Словник синонімів Караванського
  4. культурний — див. вихований  Словник синонімів Вусика
  5. культурний — [кул'турнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  6. культурний — -а, -е. 1》 Стос. до культури (у 1 знач.). || Стос. до поширення культури. 2》 З високим рівнем культури; освічений, вихований. || Відповідний до вимог культури. 3》 Який має високорозвинені, досконалі засоби виробництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до культури (у 1 знач.). Може, кому вона [робота] нагадає про .. те, як кляті культурні питання не дають спромоги милуватися світовою красою (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
  8. культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ (який досяг високого рівня розвитку у виробничому, суспільному й духовному житті), ЦИВІЛІЗО́ВАНИЙ, РОЗВИ́НЕНИЙ (РОЗВИ́НУТИЙ). Служба ледве-ледве дає шматок хліба, а література!.. Соромно навіть признатися представникові культурної нації (М.  Словник синонімів української мови
  9. культурний — КУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до культури (у 1 знач.). Я запропонував вести в газеті постійний одділ [відділ] хроніки галицького життя — політичного, громадського, культурного (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  10. культурний — Культурний, -а, -е Культурный. Культурний світ. К. ХП. 23.  Словник української мови Грінченка