курсистка —
курси́стка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
курсистка —
-и, ж. У дореволюційній Росії – студентка, слухачка вищих жіночих курсів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
курсистка —
КУРСИ́СТКА, и, ж. 1. іст. Студентка, слухачка Вищих жіночих курсів (в Російській імперії). Чхенкелі .. справді бачив мене.., – я проводжала ту курсистку, що жила зо мною (Леся Українка); Десь студенти, курсистки вертаються з театру, з вечірки (В.
Словник української мови у 20 томах
курсистка —
КУРСИ́СТКА, и, ж. У дореволюційній Росії — студентка, слухачка Вищих жіночих курсів. Чхенкелі.. справді бачив мене..,— я проводжала ту курсистку, що жила зо мною (Л. Укр., V, 1956, 203); То грала Лія Штерн — курсистка, студентка консерваторії.
Словник української мови в 11 томах