лавонька —
ла́вонька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
лавонька —
ЛА́ВОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́ва¹. – Лавонька, як отамонька!, – а як напитала горнець, каже: –Та й шолобан, як отаман! (з казки); – Ой! А де ж то лавонька? – голосно промовила дівчина. – Ось, ось (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
лавонька —
Лавонька, -ки ж. ум. отъ лава.
Словник української мови Грінченка