льокаль —
Льока́ль. 1. Приміщення. Рано відбувались в ріжних льокалях передміских зібраня (Б., 1895, 27, 2); Заки виборець піде з карткою до виборчого льокалю, переконтролювати у кождого, чи картка виповнена на нашого народного кандидата (Б.
Українська літературна мова на Буковині
льокаль —
Домівка, див. приміщення
Словник чужослів Павло Штепа
льокаль —
ЛЬОКА́ЛЬ.
Словник української мови у 20 томах
льокаль —
льо́каль → локаль
Лексикон львівський: поважно і на жарт