лютень —
-тня, ч., нар.-поет. лютий II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лютень —
Лютень, -ня м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Ном. № 412. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би. Ном. стр. 282. № 412.
Словник української мови Грінченка