Значення в інших словниках
-
літувати —
лі́тувати дієслово недоконаного виду проводити де-небудь літо; жити десь літом
Орфографічний словник української мови
-
літувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перев. з обставиною місця. Проводити де-небудь літо; жити десь літом. 2》 гідр. Залишатися на літо без води (про штучні водойми).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
літувати —
ЛІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок. перев. з обставиною місця. Проводити де-небудь літо; жити десь літом. В дуплі старої груші літували шпаки, а в підліску за городом вовтузилися невгамовні сойки (В.
Словник української мови у 20 томах
-
літувати —
ЛІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перев. з обставиною місця. Проводити де-небудь літо; жити десь літом. Літуємо, було, у будці, аж покіль приїде на рябому коні осень [осінь] (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
-
літувати —
Літувати, -тую, -єш гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. н. п. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.
Словник української мови Грінченка